Але що такого в законопроєкті, що з'явився на хвилі емоційного обговорення проблеми лудоманії серед військових у соцмережах та медіа?
Сам Антон Кучухідзе називає принаймні кілька небезпечних моментів, що можуть кардинально змінити ситуацію на ринку не в кращий бік. Зупинимось на них детальніше, навівши як оцінки голови асоціації, так і власні міркування.
Отже, законопроєкт майже повністю позбавляє гральний бізнес можливості рекламуватися – при тому, що реклама виступає своєрідним маркером легальності, завдяки якому споживач може відрізнити ліцензоване онлайн-казино від неліцензованого. Логічно, що про існування "білого" списку КРАІЛ знають не всі, та й мотивації перевіряти наявність у ньому обраного провайдера вистачить лише найбільш свідомим. Особливо важливою реклама є на етапі становлення ринку, який Україна все ще переживає зараз. Як показує досвід США, після ідентифікації "чорний-білий" її кількість зменшується сама собою. Але 9256-д ризикує перервати процес ідентифікації, при цьому залишивши широкі можливості для просування лотерейникам. Таким чином і "білий", і "чорний" гемблінг залишаються на території невизначеності, а лотереї здобувають легітимізований статус.
Здавалося б, невелика біда (хоча західні дослідження підтверджують, що традиційні лотереї можуть викликати потужну залежність, особливо, серед незаможних, вразливих верств населення). Мовляв, кілька скретч-карт і розіграшів з кульками ні на що особливо не вплинуть. Втім, досвід України каже про зворотнє. В роки заборони гральний бізнес працював саме під прикриттям лотерей, і реалізовувати схему у нелегалів залишилося бажання і зараз. За версією слідства, керівники двох найбільших операторів державних лотерей намагаються організовувати букмекерські ставки та ігри онлайн-казино без відповідної ліцензії. І можливі зміни у нормах рекламування "проштовхує" такі ініціативи у біле поле.
Законопроєкт у нинішній версії позбавляє компанії грального бізнесу ще двох маркерів легітимності. По-перше, компаніям з гральними ліцензіями хочуть заборонити займатися спонсорством (і такий варіант, з огляду на міжнародний досвід і практику підтримки, зокрема, спортивних змагань видається драконівським, оскільки можна почати хоча б з обмежень рекламної площі для спонсорського лого тощо). По-друге, згідно з законопроєктом, рекламою вважається і інформація про будь-яку благодійну допомогу. Залишений з мінімальною можливістю рекламуватися у цьому контексті гральний бізнес прирівнюється владою до нелегалів.
Ще один потужний корупційний ризик – створення двох органів-регуляторів замість одного.
"Законопроєкт містить норму про ліквідацію КРАІЛ та створення двох окремих органів: один – для регулювання букмекерської діяльності, онлайн-казино, закладів казино, а другий – для регулювання ринку лотерей. Це призведе до зниження державного регуляторного впливу на ринок", - зазначає Кучухідзе.
Якщо єдиний регулятор на ринку – КРАІЛ – утримував баланс між лотерейниками та іншим гральним бізнесом, окремі органи з високою імовірністю стануть на бік своїх підопічних. На окремі блага для грального бізнесу сподіватися марно: законопроєкт максимально урізає для цього можливості. Але для лотерейників окремий орган значно підвищує шанси на затвердження вигідних Ліцензійних умов, що потенційно дозволять надавати ті ж послуги букмекерів та онлайн-казино за єдиною ліцензією. І вже без відкритих справ та інших проблем. При цьому йдеться про монопольний, а не конкурентний лотерейний ринок, адже ліцензії операторам хочуть видавати за конкурсом.
Тож є ризик, що вигоду отримають навіть не узагальнені представники лотерейного бізнесу, а конкретні люди та компанії. Ось, власне, вагомий корупційний компонент, до якого привертають увагу в UGC.
Крім того, за словами Кучухідзе, існує ризик перешкоджанню діяльності іноземних інвесторів через унеможливлення інвестицій у вітчизняну сферу азартних ігор. Адже у документі є норма щодо заборони бути організаторами азартних ігор усім, хто "володіє прямо або опосередковано (через іншу фізичну чи юридичну особу) будь-якою часткою резидента іноземної держави, держави, що здійснює збройну агресію проти України», яка не містить обмежень у часі.
"Тобто наразі під цю статтю підпадають усі(!) міжнародні бренди азартних ігор, які коли-небудь проводили діяльність на території росії, але одразу після початку широкомасштабного вторгнення вийшли з ринку росії", - акцентує голова бізнес-асоціації.
Автор: Аліна Швець