Текст документу займає всього дві сторінки: окрім двох зазначених норм, майже все інше – деталі та механізми їх реалізації. Тобто ініціатори законопроєкту – група нардепів з "Батьківщини" на чолі з Юлією Тимошенко – не витратили надто багато зусиль та креативу на його створення.
Доля документу теж не видається великою таємницею. Адже Володимир Зеленський не так давно увів в дію рішення РНБО, що впроваджують обмеження для грального бізнесу, а Рада у першому читанні проголосувала законопроєкт 9256-д (бізнес вважає його лобістським та згубним для галузі) аж ніяк не тому, що президенту та його монобільшості не спадала на думку геніальна ідея "заборонити все".
Чому не спадала? – питання не складне. У 2023-му році гральний бізнес сплатив 10,4 млрд грн податків. А у січні-лютому 2024-го податкові відрахування у держбюджет склали 2,2 млрд, що на 370% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Відмовитися від таких грошей під час війни, коли важлива кожна гривня, було б дивним рішенням. Тим паче, що Володимир Зеленський відкрито виступав за легалізований і білий гемблінг, а з трибуни парламенту ще у 2020 році хвалився, що по всій країні "закриті тисячі підпільних казино", які роками існували в тіні. Тобто президент стояв на думці, що альтернатива легальному азарту – азарт нелегальний, і навряд чи змінив її зараз. Тим паче, що окрім ризику залишити дірку у бюджеті, є й інші. Адже разі заборони клієнти білих українських компаній можуть поповнити своїми особистими даними бази нелегальних закладів країни-агресора.
Можна припустити, що і сама Юлія Тимошенко в курсі дилеми "чорний чи білий". Ще у 2009-му, після заборони гемблінгу, тодішня прем'єрка описувала ситуацію із закриттям гральних закладів. "Чесно хочу визнати, що справа йде дуже важко. Одне – це прийняти постанову уряду, прийняти закон, а інше – це реально закрити гральні автомати. Зараз вони змінюють вивіски, але під цією вивіскою продовжують працювати ті ж казино", - зізнавалася вона, описуючи ситуацію ще до настання ери азарту онлайн. І це при тому, що педалювала заборону у 2009-му саме прем'єрка.
Втім, у 2020-му її фракція не підтримала легалізацію гемблінгу, сама ж Тимошенко стверджувала, що "закон не має права на життя". Така позиція не дивує: адже проголосувати "за" означало б остаточно визнати свою неправоту та ше з злитися зі "слугами". Натомість пані Юлія вкотре потрапила у медіа як противниця азарту та поборолася за дещицю симпатії консервативного електорату. Тож видається логічним, що на фоні перипетій на гральному ринку та введення додаткових обмежень лідерка "Батьківщини" вирішила знову про себе нагадати. Хай і з документом, що фактично має нульові шанси стати чимось більшим.
Автор: Аліна Швець