Пригадаємо, в чому звинувачують компанії, і що передувало арешту коштів.
Отже, 2,9 млрд заблокували у травні. Згідно з даними ДБР, слідчі виявили "протиправний механізм", пов'язаний з діяльністю компаній що має відношення до російського капіталу та громадян країни-агресора. Незаконні дії начебто здійснювалися за сприяння банківських установ та правоохоронців. В числі підозр – "забезпечення проведення підозрілих фінансових операцій, ухилення від оподаткування, легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, з використанням підконтрольних фінансових інструментів".
Серед інкримінованих статей – фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни або захоплення державної влади, зміни меж території України, та відмивання майна, одержаного злочинним шляхом.
У двох словах, за версією слідства, компанії працювали не зовсім чесно, а отримані гроші могли потрапити на росію, з громадянами якої вони начебто пов'язані. Обидві компанії звинувачують у придбанні програмного забезпечення у контор, що контролюються росіянами або ж є партнерами російських компаній.
На певний час навколо справи утворився певний інформаційний вакуум, але наприкінці травня у Vbet оприлюднили заяву, де поскаржилися, що в умовах заблокованих активів не мають за що сплачувати податки та зарплати. В цьому питанні їм пішли назустріч, але наголосили, що більша частина коштів лишається під арештом і незабаром може перейти в розпорядження АРМА.
Що потім? Можливо, тривала судова тяганина та вилучення коштів в бюджет України. Принаймні, так вчинили з активами платіжної компанії Sia Royal Pay Europe, пов’язаної з російським букмекером 1xBet (який, до речі, у 2022 році отримав гральну ліцензію в Україні).
Можливо, інші рішення суду та інший підсумок. Здавалося б, усе просто, хоч і довго.
Але з огляду на останні події на ринку ситуація не видається такою одновимірною.
Так, небайдужі до розвитку гемблінгу в Україні пам’ятають, що проблеми у грального бізнесу почалися з петиції бійця Павла Петриченка. Вона справила резонанс, в результаті якого наприкінці квітня РНБО прийняла рішення "Щодо протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор в мережі Інтернет". Один з пунктів зобов'язував СБУ та інші уповноважені органи провести перевірки організаторів азартних ігор щодо дотримання ними санкційного законодавства. Ще один наслідок – прийняття Радою у першому читанні законопроєкту 9256-д, який суттєво обмежує можливості для грального бізнесу та який ринок вважає відверто лобістським.
Далі Нацрада з питань телебачення та радіомовлення рекомендувала медіа відмовитися від реклами гемблінгу, а Кабмін прийняв двозначну постанову, яку можна трактувати як повну заборону гральної реклами.
На цьому фоні у низки українських гральних компаній почалася серія більш "персоналізованих" проблем.
Ще раніше, на початку року, БЕБ арештувала 700 млн на рахунках "Космолоту", звинувативши компанію у несплаті 1,2 млрд податків. Інвестор онлайн-казино Арнульф Дамерау заявляв про тиск з боку представників влади та спробу рейдерства. Попри те, що звинувачення пролунали, в тому числі, зі шпальт престижного західного ЗМІ, ситуація з активами компанії не змінилася.
Наступними стали, власне Vbet та Pin Up.
Vbet є відносним старожилом грального ринку і отримала другу у країні ліцензію ще у 2021 році. Тоді ж компанія стала генеральним спонсором Національної жіночої збірної України з футболу, а в 2023 підписала партнерську угоду з ФК "Динамо Київ". Тож виходить, що весь цей час інкриміновані наразі зв'язки компанії з росіянами силовики просто ігнорували, і так просто дозволяли їй, в тому числі, представляти країну на міжнародній спортивній арені?
Що ж до Pin Up, в низці українських ЗМІ лунали звинувачення у зв’язках компанії з росією. Але наприкінці минулого року у відповіді на запит "Українських новин" КРАІЛ наголосила, що не має доказів того, що казино працювало на країну-агресора. При цьому у комісії зауважили, що про наявність таких доказів запитували цілу низку силових структур, включно з СБУ та Мінфіном. У самому ж Pin Up наголошували, що працюють за франшизою, а з представництвами у інших країнах ніяк не пов’язані.
Але, якщо певний зв'язок все ж існує і його можна довести юридично, то чому крига скресла лише тепер?
Склавши усі елементи пазлу, в усій ситуації бачимо радше не окремі кейси та явища, а цілеспрямовану атаку на гральний ринок. Сфера, яка довго вважалася правомірною частиною економіки, одним махом опинилася у когось в немилості. І наразі події скидаються на культовий роман Агати Крісті "І не лишилось жодного" (в Україні скоріше відомий як "10 негренят", але цю назву не використовують через расистський характер). Скидається враження, що на азартному ринку, де, грубо кажучи, представлено з десяток великих гральних компаній і три оператора державних лотерей, скоро залишиться "лише один", і тоді буде ясно, хто "вбивця". От тільки заманити на ринок нових гравців може виявитися не так вже і просто. Адже потенційним інвесторам ситуація навряд чи здається оптимістичною.
Автор: Дмитро Богун