Про ці та інші важливі аспекти ми розпитали голову Ukrainian Gambling Council Антона Кучухідзе.
Антоне, як вважаєте, з чим пов’язана така прискіплива увага до гемблінгу?
- Можливо, для суспільства і для медіа це виглядає як нова атака, але для тих, хто в цій темі роками, очевидно, що це не так. Справа в тому, що легально послуги азартних ігор в мережі надає в середньому 17-18 сайтів – це і онлайн-казино, і букмекери, і онлайн-покер. А нелегальних сайтів 1200. Цей потужний пласт існував усі 11 років, коли ринок був умовно закритий. Тоді була монополія лотерей. Вони фактично видавали субліцензії на азартні ігри, але по закону начебто це все було лотереями. Тиснути на майбутній легальний гемблінг почали з моменту заходу в парламент законопроєкту про легалізацію. І після легалізації тиск лише нарощувався.
Якщо ви пригадаєте, тези 2019 року, 2020 року, які багато лунали у медіа, часто стосувалися лудоманії. Хоча, як показує світова практика, найбільше проблемних гравців якраз серед клієнтів лотерейних операторів. Для доступу до лотереї найменший віковий ценз. У лотерей більша розповсюдженість, більша масовість. Але про це говорять мало. Зате заговорили про лудоманію в ЗСУ. Тема військових - актуальна, свята, і весь народ намагається допомагати сьогодні армії. Але акцент один і той самий. Адже лотерейний пул ніколи не припиняв роботу проти білого ринку.
Чому це вигідно лотереям?
- У нас в державі вони не лише займаються лотерею, а й незаконно надають послуги з організації азартних ігор онлайн та бумекерства. Раніше в них були наземні точки гральних автоматів. Завдяки спеціальній програмі лотомат перетворювався в звичайний гральний автомат. Тож за лотерейні ліцензії вони 10 років не платять, за онлайн-казино не платять, за букмекерство не платять, за автомати не платять. Але працюють. Поява ж білого ринку означала формування правил гри, які влаштовували державу, але не влаштовували лотерейників та нелегалів.
При тому, що державі існування білого ринку вигідно.
- Так, лише за минулий рік відрахування у бюджет склали близько 13 млрд грн. А є ще інвестиції в готельну сферу, у софт, в інфраструктуру. Легальний гральний бізнес активізував контракти для медіа, спонсорства і так далі. Щоб існувати, за нашими підрахунками, гемблінгу треба інвестувати мінімум у 17-18 суміжних сфер.
- Але повернемося до нинішньої ситуації. Ви заперечуєте, що проблема лудоманії в ЗСУ існує?
- У людей, які про це говорять, немає статистики. Не лише щодо лумадонії серед військових, а й загалом в рамках держави. До повномасштабної війни ми робили соціологічні дослідження і понад 92% респондентів не проявляли бажання зіграти в одну з азартних ігор. Спробувати хоча б раз хотіли лише 7,2%.
Так, під час війни ситуація інакша, але певною мірою результати опитування можна екстраполювати на бійців. Я багато спілкуюсь з військовими на нулі. По-перше, там проблеми з Інтернетом. По-друге, там просто не до ігор. Поодинокі випадки нам відомі, але переважно серед військових на віддалі від поля бою. Немає причин говорити про масовість цієї проблеми. І тут найбільший жаль викликає те, що захотіли вдарити по білому ринку азартних ігор, а в результаті демонізували образ бійця, який сьогодні героїчно захищає державу. На мою думку, ідеологи цієї чорної кампанії трішки вийшли за рамки етики.
Чи можуть оператори білого ринку піти в тінь, якщо тиск продовжиться?
- Білі організатори не хочуть йти в тінь, тому що багато створено інфраструктурно. Діють спонсорські контракти, впроваджується рекламна стратегія просування бренду. До того ж чимало з них оперує в юрисдикціях інших країн. Тобто це питання ділової репутації: за кордоном все аналізують, дивляться, особливо, банківські операції.
Якщо білий бізнес піде з українського ринку, чи є ризик, що на їх місце прийдуть, наприклад, російські нелегали?
- Рашистські нелегальні бренди і зараз присутні в українському онлайн-просторі. Вони потужно рекламуються в українських соцмережах, шукають українського споживача і несуть загрозу нацбезпеці, адже користувачі добровільно передають свої дані країні-агресору.
З 1200 нелегальних сайтів до 400 якраз рашистські. За кількістю трафіку на кінець 2023 року найбільший показник серед усього азартного бізнесу (і білого, і чорного) був у рашистської компанії Mostbet. Ось до чого призводить недостатня урегульованість ринку і халатність платформ, що розміщують рекламу. Це стосується і незалежних блогерів в Інстаграмі чи Тік-Току. Буває, людина донатить на ЗСУ, закликає виборювати українську державність, а у нього плашка Mostbet. Мабуть, не розібрався, не вникнув. Але тут відповідальність не лише регулятора, але й самого блогера. От, приходить до тебе рекламодавець, а ти навіть не перевіряєш його в реєстрі ліцензованих компаній.
Представники грального бізнесу чимало донатять на ЗСУ. Але якщо ринок зламають, хто компенсує ці обсяги допомоги?
- Компенсатора немає, це очевидно. Згідно з відкритими даними, з 24.02.2022 до початку 2024-го гральний бізнес перерахував 3,5 млрд грн на ЗСУ і потреби населення. При тому, що деякі компанії підтримують ЗСУ непублічно. Тобто цифра занижена.
Тут питання до лотерейників, які у нас напівлегальні, де їхні фонди підтримки. Окей, ви вбиваєте білий ринок, але де брати ці мільярди на військових? Ви ж не створите новий ринок за день чи два. Як не створите фонди, які системно допомагають війську.
Частина населення підтримує заборону грати для військових. Така норма міститься у нещодавньому рішенні РНБО. Але як це корелює з правами людини?
Є загальна норма Конституції про повагу до честі, гідності будь-якого громадянина, є право на відпочинок і так далі. Так, за певних умов близькі родичі можуть ввести прізвище людини у реєстр обмежених осіб. Або ж людина може ізолюватися від розваг за власною заявою. Але йдеться про конкретні випадки. Загалом же повинно захищатися право громадянина на будь-яку діяльність, що не порушує закон. При цьому користувач нелегалів закон порушує – він не поповнює держбюджет, а в гірших випадках – переводить гроші в РФ, і вони потім ракетами летять до нас.
Колись я підтримав пропозицію надавати право командирам вносити бійців у реєстр лудоманів. Через це я отримав багато повідомлень від військових. Вони писали, що мають право самостійно вирішувати, що робити із заробленими грошима. Мені ж права обмежувати свободи громадян ніхто не давав.
На відміну від рішення РНБО, законопроєкт N9256-д, який нещодавно затвердив податковий комітет, мало що змінює для військових. Чому його педалюють в контексті боротьби з лудоманією в ЗСУ?
- Лотерейні лобісти, які почали цю тему, приховали за військовими дві дуже суттєві речі. Перша – це створення спецоргану, який буде займатися лише лотереями, і приймати рішення, які розв'яжуть руки всьому пулу. Друга – вони просувають законопроєкт, який майже повністю забороняє рекламу азартних ігор, аби максимально рекламувати лотереї. От зараз, заїжджаю на заправку, а там лунає: "Грай та вигравай в лотереї МСЛ". А між тим, разом з батьками там ходять діти, тобто рекламу чують люди, молодші 18 років. Тобто пряме пропагування лотерей залишається, а ви, білі азартні ігри, не рекламуйтесь і мовчіть. Так під соусом сакральної теми військових займаються чистим лобізмом.
Ще одна важлива норма законопроєкту – радикальна трансформація КРАІЛ. Але КРАІЛ працювала і приносила державі прибуток. Чому її вирішили трансформувати?
- КРАІЛ дійсно, як мінімум, у 70-80 разів більше заробляє, ніж держава витрачає на її утримання. Для прикладу, минулого року виділили 78 млн грн на існування цього органу, а держава отримала лише прямими ліцензійними платежами 1,9 млрд грн.
Але КРАІЛ принципово стоїть на позиціях того, що лотереї не повинні імітувати азартні ігри. У нас в державі є сфера азартних ігор і є лотерея, яка по закону не є азартною грою. Хоча це нонсенс, тому що за всіма ознаками лотерея – азартна гра. І в світі вона теж визнана азартною грою. Але тим не менш у нас такі норми.
І лотерейники подали у Кабмін пакет Ліцензійних умов, де прописали технічні можливості для імітації трьох видів азартних ігор, - гральних автоматів, букмекерства та онлайн-казино. Вони хотіли, аби держава дозволила займатися чотирма видами гемблінгу з однією лотерейною ліцензією. КРАІЛ виступила проти і регулярно коригувала проєкт. Зрозуміло, що лотерейників такий регулятор не влаштовує.
Який вплив нинішня ситуація матиме на і так небагатий ринок реклами?
Через тиск та резонанс, який створили лотерейні лобісти та нелегали, всі вирішили перестрахуватись: багато рекламних програм зараз просто зупинено. І це вже впливає на медійний ринок.
Питання настільки політизовано, що деякі речі можуть запустити ще більший тиск проти абсолютно адекватних рекламних контрактів. Зараз всі чекають, як вирішиться доля законопроєкту, як реалізуватимуть рішення РНБО. І виходячи з цього, будуть знову вибудовувати стратегію взаємодії з медіа.
Чула думку, що розірвання контрактів з гральним бізнесом загалом поставить існування медіа під загрозу. Чи поділяєте ви такі прогнози?
- Це дуже потужно вплине на медіа, які висвітлюють спорт. Є багато топових ресурсів, які живуть за рахунок спонсорських контрактів від букмекерів. Обмеження ж призведуть до того, що у нас фактично не буде спортивної журналістики.
А що кажуть представники ринку взагалі? Як вони сприймають ситуацію?
- Хоча в політику гральний бізнес не втручається, ми будемо подавати свої пропозиції щодо законопроєкту. Загалом дуже дивно, що такі законопроєкти з'являються без комунікації з профільною асоціацією, яка представляє 80% ринку.
Гральний бізнес розуміє, що його заганяють, щоб процвітали лотереї. Хоча спершу вони повірили у реформу, у рівні правила гри для всіх. Якщо ти онлайн-казино, ти займаєшся онлайн-казино. Якщо ти букмекер, ти займаєшся букмекерством. А не так, як лотереї нічого не платять, ні податків, ні ліцензій, а займаються усім. І якщо тиск триватиме, якщо приберуть можливість рекламуватися, ще гостріше стане питання, де ж обіцяніконкурентні умови для розвитку бізнесу.
Автор: Аліна Швець